Фінансова катастрофа відкладається: експерт оцінив, де Україні шукати гроші і чи зростуть податки

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко за результатами консультацій із Міжнародним валютним фондом повідомила, що введення податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців відкладається. Натомість ведуться консультації з міжнародними партнерами щодо напрацювання альтернативних заходів для забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік.

Крім цього, обрання нового прем’єр-міністра в Угорщині дає "зелене світло" виділенню Україні 90 млрд євро від ЄС, які раніше заблокував проросійський прем’єр Віктор Орбан. Також крига скресла і в українському парламенті, який нарешті почав ухвалювати закони, необхідні для отримання низки виплат від міжнародних партнерів. До цього чиновники та економісти говорили про потенційну фінансову катастрофу, яка могла наступити в Україні вже цієї весни.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман розповів УНІАН, яке значення має скасування вимоги запроваджувати ПДВ для ФОПів для української економіки, які заходи будуть ефективнішими для наповнення бюджету та чи є ризик блокування допомоги від ЄС іншими проросійськими політиками після відходу Орбана від влади.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про домовленість з МВФ не запроваджувати оподаткування ПДВ для ФОПів. Які альтернативні джерела наповнення бюджету можуть розглядатися після цього?

Це був сумнівний захід для наповнення бюджету, і дуже сумнівний, навіть контпродуктивний, для мінімізації сірих схем - бо вони б лише зросли від цього.

Ті 20 мільярдів гривень, які розраховував зібрати Мінфін від запровадження обов’язкової сплати ПДВ підприємцями з доходом від 4 млн грн, навряд чи б коли-небудь зібрали. Тому що першою думкою у будь-якого ФОПа - з цим шаленим адмініструванням, з блокуванням накладних - буде відкрити ще один ФОП на родичів-друзів.

Але якщо навіть припустити, що цю суму зібрали б, то вона дуже легко заміщується іншими заходами.

Які потенційні заходи допомогли б збільшити надходження бюджету?

Наприклад, зараз триває перезавантаження митниці, і тільки на схемах від митниці ми втрачаємо від 105 до 120 млрд грн щороку. Навіть якщо ми половину схем закриємо, то це вже 60 млрд, і нам не потрібні ніякі ПДВ для ФОПів.

Також на контрафакті щороку втрачається 40 млрд грн. Тож якісна робота БЕБ і податкової дозволить залучити ці 40 мільярдів.

Зарплати в конвертах – взагалі найбільша схема тіньової економіки зараз в Україні: втрати бюджету складають від 200 до 265 млрд грн. Якісна робота служби Держпраці, податкової – і ось додаткові кошти. Тож всі кошти лежать на поверхні.

Плюс, це, безумовно, скорочення всіх популістичних програм роздачі грошей населенню – Зимові тисячі, виплата 1500 грн для 13 мільйонів людей навесні, Національний кешбек. Лише те, що я перерахував, це вже 40 млрд гривень витрат. Не влаштовуємо "гелікоптерні" роздачі – і зекономили б вже ці 40 млрд на рік. Тож є безліч варіантів.

Чи можливі замість ПДВ для ФОПів інші ініціативи з підвищення податків? Наприклад, наскільки реалістичним є підвищення базової ставки ПДВ для всіх?

Ні, неможливі. І голова Податкового комітету говорив про це, і ми, як аналітичні центри, так вважаємо. Можливості для збільшення податків - наприклад, зростання ПДВ для всіх до 22% чи інші - вичерпані. Неможливо зараз збільшувати будь-які податки – для цього немає вже можливостей для бізнесу та населення.

Весь потенціал додаткових надходжень зараз лежить в детінізації і в скороченні популістичних видатків. Ці всі пропозиції ми надали Міністерству фінансів. Їх розглядають і, ми сподіваємося, що це буде запроваджено.

Як ви оцінюєте останні ідеї щодо розширення оподаткування – так званий "податок на OLX" та на міжнародні посилки? Наскільки це допоможе бюджету?

Дуже цікава історія – так званий "податок на OLX" взагалі не поширюється на дошку оголошень OLX. Після того, як проєкт доопрацювали і прийняли в першому читанні, з’ясувалося, що на людей, які просто продають свої товари, дають оголошення і їм телефонують покупці, це взагалі не поширюється. Про них ніколи не буде знати податкова і не стягуватиме податки.

Цей податок - виключно для технологічних платформ, які беруть комісію за свої операції з цими послугами. Наприклад, Bolt, Kabanchik, Uklon, Uber. І він корисний, бо дає можливість легально працювати 400 тис. людей – кур’єрам, водіям, – які зараз працюють в неформальному секторі. Це дуже важливе і корисне регулювання.

Податок на міжнародні посилки, так званий податок на китайські маркетплейси – ще одна корисна важлива ініціатива МВФ, уряду, народних депутатів для вирівнювання конкуренції. Бо зараз виходить так, що 82% посилок іде з Китаю – згідно з статистикою, це одяг, іграшки, взуття, товари для дому. Всі ці товари також виробляються в Україні. І виходить, що наш український виробник платить ПДВ 20%, а китайський виробник - не платить.

Це шалено викривляє конкуренцію і дуже шкодить українським виробникам. Цю шкідливу пільгу треба якнайшвидше прибрати, і це дасть додатково 26 млрд грн до бюджету щороку. А всі податки ідуть на оборону, тому це велика цифра, яка додатково допоможе оборонній спроможності.

Щодо поточної ситуації із затримкою міжнародної допомоги, зокрема, заблокованого Угорщиною кредиту ЄС на 90 млрд євро - коли, за вашими оцінками, можуть виникнути реальні проблеми з фінансуванням видатків? Чи є зараз ризик затримок соціальних виплат?

По-перше, це не зовсім кредит. Це 90 млрд євро, які будуть надані в рахунок російських заморожених активів, і повертати нам їх доведеться виключно в тому випадку, якщо Росія заплатить нам репарації. Це неймовірна історія, в яку ми навряд чи повіримо, тому ці 90 млрд євро будуть нам безповоротно надані.

По-друге, через те, що парламент почав голосувати за законопроєкти Ukraine Facility, МВФ та Світового банку, у нас відкрилося інше джерело надходження коштів. Найближчим часом ми отримаємо 4 млрд євро за програмою Ukraine Facility, отримаємо наступний транш МВФ. Також є і інші донори – G7, окремі країни, які дивляться на МВФ.

Тож, якщо парламент був би і далі паралізований, в нас би була катастрофа. У нас, з одного боку, були заблоковані 90 млрд євро від ЄС, а з іншого – всі інші програми. Через те, що парламент прийшов до тями, ми, на щастя, почали отримувати інші кошти з інших джерел, що дозолить протриматися до того часу, поки надійдуть гроші з тих 90 млрд євро.

Тому є сподівання, що парламент і далі буде жваво голосувати за необхідні ініціативи. Це ж не те, що нам міжнародники насаджують якісь злі законопроєкти, а наші відмовляються голосувати. Ці законопроєкти потрібні нам в першу чергу. Це надважливі речі, які посилюють нашу судову систему, які роблять незалежними наші держбанки і готують їх до приватизації, які перезавантажують Державне бюро розслідувань тощо. За них треба голосувати безвідносно до міжнародних партнерів, а додатково за них ще дають кошти.

Юлія Свириденко говорила про роботу з партнерами над альтернативними заходами забезпечення дохідної частини бюджету на 2027 рік. Які це можуть бути заходи та чи є ризики для фінансування дефіциту бюджету наступного року?

Оці невеликі 20 млрд грн, які ми начебто мали отримати від ПДВ для ФОПів, це краплина в морі у порівнянні з тим, що нам дають міжнародні партнери. Тож якщо ми просто будемо виконувати ці програми і парламент голосуватиме за необхідні законопроєкти, то нам на рік будуть давати 40-50 млрд доларів. Це більше 2 трильйонів гривень. На тлі цього 10 чи 20 млрд гривень, які б ми теоретично отримали від ПДВ для ФОПів (хоча ми б їх не отримали), – це дрібниця.

З іншого боку, є нормальний комплекс заходів, які ми можемо реалізовувати навіть щодо спрощеної системи. Дійсно, схеми спрощеної системи є, вони нікуди не поділися, ПДВ для ФОПів їм би ніяк не допомогло б, але є інші розумні заходи, що застосовуються у країнах світу. В першу чергу це реалізація так званого GAAR (загальні правила боротьби з ухиленням від сплати податків, – УНІАН), коли наші правоохоронні органи і податкова отримують більше інструментів для виявлення цих схем.

Друге – це критерії антидроблення, які треба запровадити в законодавстві, щоб всі органи могли чітко відрізнити, чи це франшиза, чи псевдофраншиза тощо, і відповідно далі діяти.

По-третє, це перезавантаження ключових органів – завершити перезавантаження митниці, провести перезавантаження податкової служби. Все це буде давати нам кошти, буде давати результат, який нам потрібний, а не прості, але непрацюючі рішення як ПДВ для ФОП. Тож є великий комплекс заходів. Ми передали напрацювання Мінфіну, сподіваємося на реалізацію.

Чи є ризик блокування допомоги від ЄС іншими країнами після Орбана? Зокрема, в Болгарії новим прем’єр-міністром може стати проросійський політик, що виступав проти допомоги Україні.

У ЄС є потужні інструменти для приборкання таких невеличких країн. Я думаю, вони в той чи інший спосіб просто продавлять ці країни – і Фіцо, і нового болгарського прем’єра, щоб ті не блокували допомогу. Або обійдуть їх, або просто позбавлять на рік права голосу.

Ми не можемо залишитися без цих коштів, тож в той чи інший спосіб гроші будуть. Якщо б це блокувала якась велика країна – Німеччина, Франція, Італія, на яких тримається Євросоюз, - у нас би були величезні проблеми. Коли ж ці негідники приходять до влади в маленьких країнах, які впливають на економіку ЄС на 0,001%, то це не велика для нас проблема.

Олег Гетьман - український економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE.

Також є експертом групи «Податкова реформа» РПР. Регулярно виступає як запрошений експерт у ЗМІ за темами податків, детінізації та бюджетних рішень.