Путін знову заговорив про "мир", але висунув одну вимогу

Росія нібито готова до мирних переговорів, але виключно на основі так званих "стамбульських домовленостей" 2022 року, заявив кремлівський диктатор Володимир Путін. Він додав, що у нього "немає підстав відходити від них".

Крім того, як основу для можливих зустрічей він назвав "принципи Стамбула й Анкориджа", так звані "реалії на землі" та ультимативну заяву МЗС РФ у 2024 році. Диктатор вкотре повторив брехливу тезу про те, що мирний процес нібито було перервано виключно з ініціативи Києва.

За його словами, поточні удари ЗСУ по об’єктах у РФ – це лише спроба України "створити враження сильних позицій" для майбутніх переговорів, які нібито "не впливають на ситуацію на фронті".

Звинувачення в "неонацизмі" та реакція на удари по РФ

Не обійшлося й без традиційних штампів російської пропаганди. Путін знову назвав керівництво України "неонацистським режимом", цинічно заявивши, що нічого подібного світ не бачив з часів Другої світової війни.

На тлі регулярних ударів по нафтобазах і військових заводах у Росії Путін вимагав від своїх чиновників "найуважнішим чином ставитися до зон відповідальності". При цьому він спробував обернути внутрішню паніку в РФ на користь пропаганди, стверджуючи, нібито атаки на російські об’єкти лише "стимулюють" окупантів виконувати бойові завдання.

Не забув він і про те, щоб спробувати заспокоїти внутрішню аудиторію, пообіцявши, що Росія "продовжить впевнено рухатися в усіх напрямках розвитку", незважаючи на економічний тиск і бойові дії, що тривають.

Стамбульські домовленості – деталі

Згідно з проектом мирного договору, Україна зобов’язувалася:

• дотримуватися "постійного нейтралітету", тобто відмовитися від членства у військовому союзі, зокрема в НАТО;
• відмовитися від виробництва та придбання ядерної зброї, не допускати іноземні війська до країни та не пропускати зброю;
• не надавати свою інфраструктуру, включаючи аеродроми та морські порти, іншим країнам;
• утримуватися від проведення військових навчань за участю іноземних військ та від участі в будь-яких військових конфліктах;
• законодавчо заборонити "фашизм, нацизм та агресивний націоналізм".

Зі свого боку Росія нібито зобов’язувалася припинити агресію та більше не нападати на Україну. У разі нового конфлікту країни-гаранти мали надати військову допомогу Києву протягом трьох днів.

Кремль не заперечував проти таких гарантій безпеки від інших держав, і цей пункт фактично дублював п’яту статтю НАТО.

Однак, за умовами Москви, окуповані частини Донеччини та Луганщини частково залишалися за РФ. Крим і Севастополь виключалися з системи гарантій, що означало фактичну передачу півострова під контроль Росії. Також Кремль вимагав включити до договору Білорусь, а Україна пропонувала Туреччину.

Інші заяви Путіна

Раніше УНІАН повідомляв, що Путін звинуватив Україну в ударах по цивільній інфраструктурі та висловився щодо переговорів. За його словами, Москва нібито все одно наближається до перемоги.

Крім того, ми також розповідали про те, як Путін зателефонував Трампу, щоб поскаржитися на ЗСУ. Розмова тривала 55 хвилин і мала "дружній та відвертий характер".

Трамп наголосив на необхідності припинення війни в Україні. У відповідь Путін заявив, що мирному врегулюванню нібито заважають нещодавні удари ЗСУ по "цивільних об’єктах у Росії".